У далекому 1926 році, тоді ще нова Радянська влада, на підтримку своїх початкових гасел «від кожного за здібностями - кожному за потребами», видала Постанову ЦВК СРСР, РНК СРСР від 4 червня 1926 року "Про квартирної плати та заходи до врегулювання користування житлами в міських поселеннях».

У цій постанові, ввиду необхідності узгодження заходів союзних республік з врегулювання оплати житлових приміщень і користування ними, Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів Союзу РСР запропонували центральним виконавчим комітетам союзних республік до 15 липня 1926 року переглянути відповідні позиції за ставками і методам розрахунку квартплати та користуванням комунальними послугами. Зокрема, наприклад, в пункті 13 даної постанови оплата комунальних послуг та центрального опалення повинна була відповідати фактичному споживанню кожного платника, незалежно від розмірів вносимої їм квартирної плати. Терміни та порядок повного проведення в життя цих заходів повинні були встановлюватися законодавством союзних республік і мали на меті негайно привести до рівномірної оплати комунальних послуг та центрального опалення всіма користувачами, у відповідності з фактичним споживанням.