Переважна більшість країн в усьому світі давно вже на законодавчому рівні намагаються регулювати права авторів на їхні твори, приймаючи, закріплюючи і вдосконалюючи своє законодавство в цьому напрямку цивільного права. Перша країна, яка закріпила авторське право в своєму законодавстві була Англія, і 10 квітня 1710 року цей закон вступив в законну силу юрисдикції цієї держави. В об’єктивному сенсі, авторське право лише підгалузь основного цивільного права.

Відносини, які регулюються цим напрямком, пов’язані, як правило, зі створенням і використанням різних творів науки, мистецтва чи літератури. Зауважимо, що програми для комп’ютерів і бази даних, відповідно створюються для тих чи інших цілей, однозначно охороняються авторським правом і прирівняні до літературних творів та збірок.

Проте, об’єктами авторського права не є: офіційні документи міжнародних організацій, державних органів та органів місцевого самоврядування, їх офіційні переклади, державні символи і знаки, фольклор - твори народної творчості не мають конкретних авторів, повідомлення про факти та події, що мають інформаційний характер, а також концепції, ідеї, методи, принципи, процеси, способи, системи, вирішення організаційних, технічних та інших завдань, факти, відкриття, мови прикладного програмування. Але не варто забувати про те, що в різних країнах завжди знайдеться своя, унікальна точка зору, на цілий ряд питань, що стосуються тих чи інших пунктів, пов’язаних з використанням авторських прав.