Споконвіку люди спостерігають за погодою, однак як наука, даний напрямок людської діяльності почало набувати обрисів тільки в середні століття. Метеорологія являє собою науку про будову і властивості земної атмосфери і відбуваючихся в ній фізичних процесах. Значна частина цієї науки становить елементарне спостереження за погодою і погодними явищами в тих чи інших регіонах. Це переслідує своєю метою моделювання можливої погодної ситуації посредствам аналізу отриманих даних та відповідних напрацьованих розрахункових алгоритмів.

Одна з перших згадок про появу наукових початків метрології припадає на 1590 рік. У працях великого іспанського історика, географа і натураліста, Хосе де Акости вперше з’явилися міркування про вигині ізотермічних ліній і про розподіл тепла в залежності від широти, про направлення течій і багатьох фізичних явищ: відмінності клімату, активності вулканів, землетрусів, типи вітрів і причини їх виникнень.

У царській Росії офіційний початок метрологічних досліджень було покладено Петром I. За указом російського імператора від 8 березня 1722 року в Санкт-Петербурзі почалися перші систематичні спостереження за погодними явищами в Російській імперії.

Прогнозування погодних явищ має велике значення для більшості галузей нашої діяльності, однак точність прогнозу погоди до сих пір залишається вельмо умовною, особливо в сфері довгострокових прогнозів. Як альтернатива - короткострокові прогнози, які найбільш точні і вже давно, і щільно увійшли в практичну площу функціонування економіки окремих підприємств і організацій.