Знаменитий німецький фізик, ім’я якого знають, напевно 99% жителів землі,

Генріх Рудольф Герц народився взимку в місті Гамбург 22 лютого 1857 року.

Закінчивши Берлінський університет, в період 1885 - 1889 років був професором фізики Університету в Карлсруе, потім з 1889 року - професор фізики університету в Бонні.

Основним досягненням Генріха Герца стало практичне підтвердження електромагнітної теорії світла Джеймса Максвелла на основі проведених ним експериментів. Він довів існування електромагнітних хвиль. Герц детально досліджував інтерференцію, відображення, поляризацію і дифракцію електромагнітних хвиль, довів що швидкість, з якою вони поширюються збігається зі швидкістю поширення світла. Завдяки зусиллям Герца було доведено, що світло являє собою якусь різновиду електромагнітних хвиль. Його дослідження в галузі електродинаміки рухомих тіл, згодом лягли в основу розвитку радіо.

Він вперше дав опис зовнішнього фотоефекту, розробив теорію резонансного контуру, досліджував властивості катодних променів, вивчав вплив ультрафіолетових променів на електричний розряд. У своїх роботах по механіці описав теорію удару пружних куль, привів розрахунки часу їх зіткнення і т.д. У написаній ним книзі в 1894 році, з назвою - «Принципи механіки», Герц зробив висновок загальних теорем механіки та їх математичної моделі, виходячи з єдиного принципу, названого потім принципом Герца.

У 1933 році ім’ям Герца була названа одиниця вимірювання частоти «Герц», вона входить в міжнародну метричну систему одиниць СІ.