Зараз на ринку товарних пропозицій присутній ціла маса найрізноманітніших за потужністю та комплектації електроприладів, призначених для самих різних цілей, включаючи і опалювальні електроприлади. Для функціонування цілого ряду використовуваних нами електроприладів необхідні джерела живлення у вигляді акумуляторів або електробатарей. Ми давно вже звикли до подібних технічних нововведень, проте саме 20 серпня можна сміливо вважати офіційним «Днем народження електробатареї». В цей день, знаменитий американський винахідник Томас Едісон запатентував електробатарею, як автономне джерело електрики, який можна використовувати стаціонарно, без генератора електричного струму.

Звичайно ж електричний акумулятор був винайдений набагато раніше в 1899 році шведським винахідником Вальдемаром Юнгнер, це був нікель-кадмієвий акумулятор і був недостатньо ефективний, потім він експериментував з залізом в якості заміни кадмію, однак через те, що і він мав низькою ефективністю зарядки, а також більш високим газоутворенням, ця нікель-залізна технологія була вважалася неповноцінною і згодом занедбана. Джангнеру не прийшло в голову патентувати залізну версію свого акумулятора. Томас Едісон підхопив і удосконалив цю технологію в 1901 році, щоб використовувати акумулятори в якості джерела енергії для своїх електромобілів ("Baker Electric" і "Detroit Electric"). Едісон виявив, що нікель-залізна технологія значно перевершує акумулятори, що використовують свинець і кислоту. Зараз, з точки зору питомої енергоємності та вартості виробництва, ці акумулятори дуже близькі до літій-іонним акумуляторам. За саморазряду, напрузі та ефективності близькі до NiMH акумуляторів. Вони досить витривалі і стійкі навіть до грубого поводження, наприклад: коротке замикання, глибокий розряд, перезаряд та термічні удари, а також мають дуже довгий термін служби. Використовуються залізо-нікелеві акумулятори зазвичай для резервного електроживлення в місцях, де можуть бути постійно заряджається, а по терміну служби можуть бути більше 20 років.