Російський винахідник, творець електричної дугового зварювання Бенардос Микола Миколайович народився в родині, основною професією для чоловічого покоління якої була військова служба, 8 липня 1842 року. Дитинство провів в Україні, в Херсонській області. Отримавши класичне, в своєму середовищі для тих років, освіту, вступає на медичний факультет в Київський університет, потім до 1866 року залишив цей університет і вступив до московської Петровської землеробської академії.

Захоплюючись механікою робить свої перші винаходи. Вони торкнулися переважно сільського господарства і транспорту, це були вдосконалені плуги, жнивні машини, сівалки, снаряд для перевезення дров, металеві шпали, пароплавні колеса і багато іншого. Модель пароплава на ковзанках, що переходить мілини і обходить різні перешкоди по рейковому шляху їм була побудована в 1873 році. З 1876 року зацікавився новаційної для того часу областю практичного застосування електрики. Одним з найбільших його винаходів були акумулятори. Спочатку акумулятори для електричного освітлення, потім для електричного зварювання. Його акумулятори представляли собою пластини виконані з свинцевою рами, в яку під нахилом упаяні по черзі прямі і хвилясті свинцеві смуги. Розробки в області великих акумуляторних батарей привели Бенардоса в 1882 році до винаходу новационного «Способу з’єднання і роз’єднання металів безпосередньою дією електричного струму».

На свій винахід Бенардосом М. М. були отримані патенти не тільки в Росії, а й у Франції, Великобританії, Бельгії, Австро-Угорщини, Швеції, Італії, Німеччини, Норвегії, Іспанії, Данії, Швейцарії та США.

Патент підтвердив його пріоритет на винахід способу для нероз’ємного з’єднання двох металів, при якому нагрів і розплавлення металів в місці з’єднання здійснюється безпосередньо електричної дугою, тобто електрична дугова зварка. Надалі їм були розроблені різні видозміни цього способу, зроблена різноманітна апаратура і пристосування, винайдений тип електричного акумулятора для живлення електричної дуги.