Рівень розвитку та поширення гідроенергетики в різних країнах на різних континентах неоднаковий. Найбільша кількість гідроелектрогенерірующіх потужностей розташоване в Сполучених Штатах, за ними йдуть Росія, Канада, Україна, Бразилія, Японія, Норвегія та КНР.

Полярний круг є паралель, яка вище широти за якої на планеті можливе спостереження Полярного Дня. Умови, які притаманні регіонам, які перебувають за Полярним колом досить суворі і розвиток гідроенергетики в цих регіонах пов’язан з певними труднощами. Однак перша радянська гідроелектростанція за Полярним колом була побудована в Мурманської області біля селища нівського на річці Нивка і дала струм вже 30 червня 1934 року.

Будівництво цієї ГЕС почалося ще в 1930 році, а було завершено до 1938 року. Гідроелектростанція була прийнята в промислову експлуатацію 6 жовтня 1938 року. Проект ГЕС влаштований по греблі-дериваційне типу. До складу її споруд входять: земляна насипна гребля протяжністю 548,5 м і найбільшою висотою 13,5 м, бетонна водоскидних гребля - 42 м, дериваційний підвідний канал протяжністю 4 км. і 440 м., будівля станції довжиною 58 м і відвідний канал - 125 м. Потужність нівського ГЕС становить 60 МВт. Вона була побудована згідно радянського плану Державної комісії з електрифікації Росії - ГОЕЛРО.