Відстань, яку проходить світло у вакуумі за проміжок часу, рівний 1:299792458 секунди, називається МЕТР.

Вперше визначення метра було введено Національними зборами у Франції 30 березня 1791 року, це була одна сорокамільйонна частина довжини паризького меридіана. У 1795 році з латуні був виготовлений перший прототип еталонного метра. Зауважимо, що одиниця маси «кілограм», також раніше була прив’язана до визначення метра (1 кубічний дециметр води).

За часів правління Наполеона нова метрична система поширилася по всій Європі, крім Великобританії, в якій залишалися традиційні міри довжини: фут, дюйм і ярд. У 1889 році зі сплаву 90% платини і 10% іридію був виготовлений більш точний міжнародний еталон метра. В середині 20-го століття, точніше в 1960 році, було вирішено відмовитися від використання виготовлених людьми предметів як еталонного метра. З 1960 по 1983 рік метр визначався як число 1650 763,73, помножена на довжину хвилі помаранчевої лінії - 6056 ангстрем, спектра, випромінюваного ізотопом криптону 86Kr у вакуумі.

Поняття «погонний метр» виникло як одиниця вимірювання кількості довгомірних об’єктів, наприклад виробів або матеріалів, відповідно ділянці довжиною в 1 метр і нічим не відрізняється від звичайного метра, однак цією одиницею вимірюють довжину матеріалу незалежно від її ширини.